СІРОГРИВИЙ, А, Е.
Сірогривий, а, е. Съ сѣрой гривой. Ум. Сірогри́венький. Грин. III. 339.
Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 4. — С. 128.
Смотреть больше слов в «Грінченку. Словарі української мови»
СІРОЗЕМ, МУ, →← СІРНИШНИЦЯ, ЦІ,